Поползень интересен тем, что быстро ползёт по дереву, что вверх, что вниз головой.
А многие из моих друзей интересны тем, что разрушают свои жизни своими же собственными руками по слову: "Глупость человека извращает его путь, а сердце его негодует на Господа."
Но через всё это поползень верен дереву не как змея! Да, в компании болванчиков я вижу себя как поползень и даже как Само Дерево Жизни, формирующее Лик Христа там, где мордоворот зверя.
Вы скажете: "Гордыня."
Я скажу: "Молитва."
Сквозь паралич души я умудрился в птич не как в базар.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.